Розділ 3 Теорія судових доказів

Частина цих обставин має безпосереднє відношення до характеристики особистості підозрюваного чи обвинуваченого, до суб’єктивної сторони його дій або бездіяльності, інші характеризують об’єктивну сторону чи об’єкт злочину, треті відносяться до наслідків злочину. 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. 92 КПК України зазначено, що обов’язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає. Закономірним є те, що певні наукові концепції, доктринальні підходи знаходять своє втілення в судових рішеннях суду касаційної інстанції. Що характерно, такий підхід Верховного Суду підтримується і судами першої та апеляційної інстанцій, які так само щораз сміливіше використовують доктринальні знання. Більше того, з наведених підстав суд касаційної інстанції може звернутися не до будь-яких дослідників, а лише до вчених-правників, включених до складу НКР при Верховному Суді.

У виданні наводяться директиви Європейського Союзу з питань забезпечення гендерної рівності та рівних можливостей для чоловіків та жінок у сфері зайнятості, перекладені українською. Реалізація передбачених ними стандартів є частиною взятих Україною на себе зобов’язань відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС. Увазі читачів також представлено декілька рішень Суду ЄС, які яскраво демонструють значення практики застосування положень директив до реальних ситуацій. Крім того, викладені у виданні стандарти антидискримінаційного правового регулювання можуть представляти інтерес для осіб, які є реальними або потенційними жертвами дискримінації у сфері зайнятості за ознаками інвалідності, статі, віку, сексуальної орієнтації, національного походження тощо.

Необхідним структурним елементом збирання доказів є також правозабезпечуючі операції. Це наділені правовою формою дії, через які слідчий, прокурор,слідчий суддя і суд забезпечують можливість реалізації прав, наданих кримінально-процесуальним законом особам, які беруть участь у збиранні доказів. 92 КПК України обов’язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, – на потерпілого. Відмова від захисника не приймається у випадку, коли його участь є обов’язковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому статтею 49 КПК України, для здійснення захисту за призначенням. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

розвиток поглядів на природу доказів у науці кримінального процесуального права

Однак з цим погодитись, звичайно, не можна. Навіть, якщо суд не повинен збирати докази, то перевірити і оцінити їх – його обов’язок, оскільки він має прийняти обґрунтоване і законне рішення у справі. 2) особи, які вправі брати участь в процесі доказування (підозрюваний, обвинувачений, законний представник підозрюваного та обвинуваченого, потерпілий і його представник, захисник). Обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання передбачені в розділі 9 КК України. Статті 66 та 67 КК України дають перелік обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.

2. Природа криміналістики

91 КПК України зазначено, що підлягають доказуванню не лише винуватість обвинуваченого і мотиви злочину, а й передбачено необхідність установлення форми вини, мотиву і мети вчинення кримінального правопорушення, що фактично говорить про встановлення суб’єктивної сторони складу кримінального правопорушення. Ми вважаємо, що обов’язок доказування має покладатися саме на сторону обвинувачення і ні в якому разі не на обвинуваченого чи підсудного. Протилежна точка зору суперечить принципам кримінального процесу і кримінальному законодавству взагалі. За своєю гносеологічною природою кримінально-процесуальне пізнання є науковим, хоч і відрізняється від останнього своїми завданнями.

Захист в ході кримінального провадження здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. Що ж стосується обов’язку доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, у відповідності із ч. 92 КПК України, покладається на сторону, що їх подає. Постанова (ухвала) про доручення призначити адвоката негайно направляється відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, і є обов’язковою для негайного виконання.

Запропоновано, з урахуванням важливості питання про забезпечення доказів як елементу права та обов’язку довести існування певних обставин, на яких ґрунтується позов, доповнити ст. 293 ЦПК правом на самостійне оскарження у апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, якщо особі відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення доказів. Доведено, що законність і обґрунтованість дій нотаріуса та нотаріальних актів тісно взаємопов’язані. Законність та обґрунтованість нотаріальних актів залежить від доказів та їх забезпечення і базується на таких основних принципах як належність, допустимість, достовірність і достатність доказів та за відсутності протиріч між ними. Нотаріус, якщо доказ викликає у нього сумнів, має право за власною ініціативою звертатися до органів та посадових осіб, які видали такий документ, для його перевірки або до правоохоронних органів. Причина такої оцінки природи криміналістики – у її змісті на той час (поліцейська чи кримінальна техніка), а також прагнення відмежуватися від кримінально-процесуальної науки у самостійну галузь, створити власний предмет і методи дослідження.

В той же час, коли ми ведемо мову за кримінальне правопорушення, то слід пам’ятати, що воно вчинено в певний час, в певному місці і породило певні наслідки. Цивільно-правовий елемент предмета доказування визначається обставинами, пов’язаними із заявленим цивільним позовом та можливою конфіскацією майна винуватого. Обов’язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, за винятком випадків, передбачених частиною другої https://firtka.if.ua/blog/view/optimizatsiia-biudzhetu-poradi-iaki-pratsiuiut ст. 92 КПК України покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках – на потерпілого. Судді Верховного Суду та міжнародні експерти обговорили актуальні питання забезпечення захисту корпоративних прав. Заcтосування доктрини підняття корпоративної вуалі відоме практиці ЄСПЛ, підходи щодо чого викладено в його рішеннях, зокрема, у справах «Agrotexim and others v. Greece», «Camberrow MM5 AD v. Bulgaria» та «G.J.

У деяких країнах Західного світу, особливо в країнах англо-саксонської системи права, поширений такий правовий інститут, як amicus curiae (лат. – друг суду), витоки якого сягають часів римського права. Цей термін позначає фізичну або юридичну особу, неурядову або міжнародну організацію, яка не є учасником, стороною у справі, яка розглядається національним чи міжнародним судом, проте сприяє суду шляхом надання фактичної або правової інформації за власною ініціативою. Тобто будь-яка особа може підготувати власний висновок щодо застосування конкретних норм права у спірних правовідносинах. Такий висновок не є обов’язковим для суду, проте суд може взяти його до уваги.

Наука, право та Верховний Суд: які існують лінії перетинання

Сформульовано комплекс пропозицій щодо виведення з кризи, вдосконалення та реформування існуючої системи в Україні в контексті євроінтеграційних процесів. Монографія присвячена комплексному дослідженню господарсько-правового регулювання складської діяльності в Україні. Розкрито економіко-правову сутність і правові форми здійснення складської діяльності в Україні.

За відсутності заперечень учасників справи експерт з питань права може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Експерт з питань права має право знати мету його виклику до суду, відмовитися від участі в судовому процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями, а також має право на оплату послуг та на компенсацію витрат, пов’язаних з викликом до суду. Досліджено забезпечення захисту прав інтелектуальної власності експертної служби ОВС України, а також міжнародні стандарти, які регламентують її діяльність у сфері дотримання прав людини і громадянина. Висвітлено технічні розробки ДНДІ МВС України, спрямовані на вдосконалення рівня технічного забез­печення фахівців експертно-криміналістичних підрозділів ОВС України, які проводять судово-експертні дослідження, а також беруть участь у кри­мінальному провадженні як спеціалісти.

Разом з тим судді Верховного Суду не позбавлені можливості робити відповідні примітки щодо авторів та їх наукових праць в окремих думках. Можна навести низку прикладів таких посилань суддів суду касаційної інстанції на наукові праці в окремих думках, висловлених під час розгляду адміністративних, господарських, кримінальних та цивільних справ. При цьому найчастіше до цитування наукових джерел вдаються представники цивільної юрисдикції, а одним з основних джерел виступають науково-практичні коментарі законодавства. Наведено погляди і науково-практичні результати, отримані на стику вирішення завдань права й інформатики. Доведено, що гарантією відшкодування шкоди, яка завдана особам, які на вимогу нотаріуса зобов’язані були надати документи і інформацію, необхідні для вчинення нотаріальної дії у порядку забезпечення доказів є розмір страхового внеску цивільно-правової професійної діяльності нотаріуса, передбачений ст.

На нашу думку, по-перше, Верховний Суд у своєму судовому рішенні має навести огляд позицій вчених-правників та мотивувати власну точку зору. Сьогодні докладний аналіз думок вчених можна зустріти хіба що в окремих думках суддів суду касаційної інстанції. По-друге, ознайомлення з такими висновками має бути загальнодоступним, оскільки наукові висновки можуть сприяти розвитку не тільки судової практики, але й самої правової доктрини.

Розділ 3 – Теорія судових доказів

Ознайомлення зі змістом документів викликає чимало запитань щодо їхнього авторства, місця публікації, намірів їхньої практичної реалізації на території радянської України. Очевидним є лише серйозна науковість викладених у документах думок та ідей щодо організації та законодавчого врегулювання відносин публічної влади і людини, способів і форм захисту її прав. Але діяльність і нотаріусів, і судів має зазнати істотних змін у контексті недостатності гарантій охорони і захисту прав осіб, оскільки ще значна частина нотаріальних актів і дій нотаріусів перевіряється судами на відповідність вимогам законодавства. А законність рішень у цивільних справах перевіряється не лише вищестоящими судами України, а й Європейським судом з прав людини. Наведене доводить потребу у більш виваженій і конкретній процедурі їх діяльності, щоб всі важливі правові аспекти були не тільки зафіксовані, а й надійно і тривалий час зберігалися та унеможливлювалося спотворення відповідних доказів. Обґрунтовано, що забезпечення доказів у цивільному процесі має підкорятися принципу найбільшого сприяння зацікавленій особі та розцінюватися як гарантія «доступності правосуддя» і «права на судовий захист». Відповідно до вимог закону всі зібрані у кримінальному провадженні докази підлягають ретельній всебічній перевірці.

Реалізація сторонами обов’язку доказування являє собою спростування припущення про невинуватість особи, а тому теоретично та практично пов’язано зі змістом принципу презумпції невинуватості. 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. 18) користуватись рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави. Орган досудового розслідування зобов’язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування. У предметі доказування є кримінально-правовий, цивільно-правовий, та кримінально-процесуальний елементи.


Posted

in

by

Tags: